Как я купил псилоцибиновые грибы и катался на быстрых лыжах
Yo, ребятки! Сегодня я вам расскажу как я осилил себе крутые закладки - псилоцибиновые грибы и вообще охрененно провел время, покатавшись на быстрых лыжах! Поехали! Мой рассказ – всего лишь попытка юмористической повести в роли наркомана комика. Не повторяйте это, дети!
Так вот, и такое тоже бывает. Гуляю, знаете, по району, и натыкаюсь я на местного стимул-пушера. Собственно, я его знал со школы, так что вопросов не возникало. Ходили мы иногда на один футбольный матчик или так, впаривал он там что-то, поддерживал атмосферу молодежи.
В общем, я подхожу, смотрю, а у него весь столик выложен какими-то псилоцибиновыми грибами. Только было сказано: "Смотри, брат, шедевры просто! Редкие, да и на вес золота!" Ну, и я сразу задумался. Какие-то псилошибесы, но тем не менее красивые.
Мы так сидим, разговариваем, и мне ужасно стало интересно, что это за штука такая. Я ему говорю: "Давай, брат, поинтересуемся маленько наркологией. Чего это ты тут мазаешься?" Он мне отвечает, что это вот грибы псилоцибиновые, которые, говорит, как бы тебе настроение поднимают и в космос отправляют. Я слушаю, восхищаюсь, а в глазах его видно, что он уже на плато, полностью закладка воплотилась, грызло стало таким странным и плотным.
Ну и я на умную штуку встал, заказал у него грибы. И тут начинается самая интересная часть моего рассказа, друзья! Разумеется, я не стал слать ему деньги просто так, на всякий случай, денежки же хороший стимул для продавца.
Пункт 1: |
Пункт 2: |
Пункт 3: |
| Сходил карточку попытать. |
Сказал, что у меня есть криминальные связи. |
Приготовил шприц с фальшивыми документами. |
| Карту положил на столик, а сам начал вещать, что если мне что-то плохое случится, карточку покажут мои друзья. |
При этом я говорил, что на самом деле у меня нет никаких пидорасных связей, но продавец этого не знает. |
Сразу же сообщил, что имею доступ к промышленным печатным машинам. |
| Фразы типа "Давай без проблем, в письменной форме все оформим" прокатили на ура! |
Побольше фигни, меньше правды – вот главное правило. |
Красиво подложил шприц с фальшивыми документами на столик. |
И вот, братцы, наслаждайтесь. Я сейчас сижу и смотрю на свою новенькую закладку. Не могу не сказать, что теперь у меня прилив свежих идей, появился море энергии и вдохновения. Но в то же время, конечно, мне немного стремно - вдруг эти грибы мне впарили разбавленные. Но что есть, то есть!
Так или иначе, любопытство и жажда новых ощущений подвигли меня на покупку этой химической дряни. Ну, мне было интересно, какие эффекты они вызывают. Закладочки, можешь сказать. И не многим чего этот гриб дают, но и это за глаза!
В общем, я решил попробовать. Лежу я, значит, в своей комнате, грызло как чёртова говядина, и размазываю этим смешным грибом своё лицо. И тут, когда думаю, что ничего интересного не происходит, начинается волшебство!
В голове стало шумно и ярко, будто кто-то включил во мне миллион огней. Я смотрю на свои руки, а они словно ожили, стали плыть и танцевать в воздухе. Все стало каким-то наркоманским сказочным мультиком!
А потом наступило то самое плато. Я лежу на кровати, а наверху потолок плавает. Улыбаюсь как идиот и радуюсь, что вот таким способом я разнообразил свою жизнь. Хоть и на время, но так или иначе.
Но потом, понимаешь, что все это - временно. Эти грибы закладочки не на каждый день. Их нужно уметь контролировать и не забывать о последствиях. Помните об этом!
В общем, друзья, такая вот история. Я купил псилоцибиновые грибы, покурил их и весело покатался на быстрых лыжах в своей голове. Но никогда не забывайте, что настоящая жизнь - это не галлюцинации и не виртуальный мир. Это настоящие эмоции и реальные люди рядом с тобой. Просто держитесь в курсе новых трендов, занимайтесь спортом и общайтесь с друзьями. И тогда ваша жизнь будет настолько яркой, что никакие закладки и стимуляторы уже не понадобятся!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.